група Клейста зі сходу. Частини 14-го і 48-го мотокорпусів супротивника ввірвались на північно-східну окраїну Первомайська, відрізали переправи через Синюху і Південний Буг. Головні частини 18-ї армії переправилися на західний берег Південного Бугу біля с. Чаусово в 9 км. від Первомай-ська. Воїни 169-ї стрілецької, 96-ї гірськострілецької дивізії утримували цю переправу. Тут було смертельно поранено командира 169-ї стрілецької дивізії І. Є. Турунова. 3 серпня гітлерівці захопили Первомайськ20.
  Становище військ Південного фронту ускладнювалося ще й тим, що в кінці липня 4-а румунська і 11-а німецька армії прорвали оборону на північ від Тирасполя на стику 9-ї і Приморської армій і розвивали наступ в загальному напрямі на Вознесенськ і Одесу.
  У цей час перед військами Південного фронту було 46 ворожих дивізій, в тому числі 6 танкових і 4 моторизовані. Гітлерівське командування ставило перед ними завдання оточити і знищити основні сили Південного фронту. Командуючий фронтом генерал І. В. Тюленів писав згодом про ці дні: "...Наші війська вели важкі бої перевернутим фронтом, відбиваючи атаки ворога не тільки з заходу, а й з північного сходу"21.
  Щоб не допустити оточення головних сил фронту, Ставка Верховного Командування наказала відвести їх на лінію Чигирин — Кіровоград — Вознесенськ — Дністровський лиман. Відхід 18-ї, 9-ї і Приморської армій здійснювався в складній обстановці. З фронту їх переслідували німецькі і румунські війська, а на шляхах відходу діяли рухомі з'єднання 1-ї німецької танкової групи.
  Танкові і моторизовані дивізії німецьких військ намага­лися знищити 18-ту армію, намагаючись переправитися на західний берег Південного Бугу біля Дмитрівки і Романової Балки Вознесенського району. Армія не лише стримувала цей натиск, але і контратакувала. Начальник Генштабу сухопутних військ Німеччини Гальдер ввечері 6-го серпня записав у